• Матеріали: Новини
  • Виставку про голодомор репрезентували у Львівській філармонії

    Опубліковано by admin Коментарі

    Holodomor Reqiem Verdi -1 photo SAD

    23 листопада Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» у співпраці із Львівською обласною філармонією показав виставку «Голодомор 1932—1933 років в Україні — геноцид українського народу» перед слухачами концерту-реквієму, приуроченому до відзначення 80-их роковин Голодомору.

    17 банерів історичної документальної виставки, що її надав до експонування у Львові Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» з Києва, розгорнули у галереї «Філ-арт», розташованій у філармонійному вестибюлі. Нагадаємо це вже не перший випадок співпраці музею та філармонії у спільній виставковій діяльності.

    Інформаційну виставку, що двома мовами — українською та англійською – розповідає про страшну трагедію українського народу, емоційно доповнила образна складова у вигляді пластичних етюдів студентів 5 курсу спеціальності «Класична хореографія», фаховим вишколом котрих опікується засновник кафедри хореографічного мистецтва на факультеті культури і мистецтв ЛНУ ім. Франка , соліст балету Львівського національного театру опери і балету Олег Петрик.

    Виставка, що комплексно розкриває суть більшовицького тоталітаризму в таких розділах, як «Вбивство голодом», «Каліцтво голодом», «Терор голодом», «Ненароджене покоління», «Дитяча безпритульність», «Боротьба з куркульством як класом», «Арешти й ув’язнення», «Кати українського народу» , «Дослідники Голодомору», «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів», «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932 р.» та інших, стала інтелектуальним наповненням художньої частини вечора. Концертну частину склало виконання «Реквієму» Дж. Верді. Галицьким академічним камерним хором, камерним хором «Глорія», академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії та солістами ( сопрано — Світлана Мамчур, мецо-сопрано — Тетяна Вахновська, тенор — Роман Корен, бас — Пер-Андерс Гедлюнд) керував диригент Ілля Ступель.

    Від 24 листопада виставку «Голодомор 1932—1933 років в Україні — геноцид українського народу» можна оглядати щоденно на другому поверсі Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».


  • Папа Франциск проєднався до вшанування жертв голодомору 1932-1933 років

    Опубліковано by admin Коментарі

    Папа Франциск

    24 листопада 2013 р. Б., завершуючи Святу Месу з нагоди закінчення Року віри, Папа Франциск окремо згадав 80-ту річницю Голодомору. Зокрема Святіший Отець сказав: “Вітаю українську спільноту, яка спогадує 80-ту річницю Голодомору, «великого голоду», викликаного радянським режимом, який спричинив мільйони жертв”.

    Із Вселенським Архиєреєм співслужили Патріархи та Верховні Архиєпископи Східних Церков, серед яких Блаженніший Святослав — Глава УГКЦ, як також єпископи УГКЦ з різних митрополій і єпархій України, європейських країн, Канади, США та Бразилії.

    В Євхаристійному богослужінні взяли участь також і духовенство, богопосвячені особи, українська громада Рима та прочани з України, які прибули на прощу з нагоди 50-ї річниці покладання мощів святого Йосафата в базиліці Святого Петра у Ватикані.

    За матеріялами Радіо Ватикан


  • Іван Васюник: «масштаб пам’яті про голодомор є мірилом національної гідності українців»

    Опубліковано by admin Коментарі

    Іван Васюник

    Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності. Про це заявив співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні на відкритті Міжнародного форуму «Народ мій є! Народ мій завжди буде!» 21 листопада.

    На його думку, українці повинні зберегти пам’ять про Голодомор, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. «Голодомор — це не великий голод чи відсутність їжі. Це вбивство, спланована і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам’ять — сховане у катакомби одкровення — зберігалася сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам’ять з шляхетним достоїнством, усвідомленим миром і повагою до себе», — сказав Іван Васюник.

    Як відомо, 21—22 листопада у Києві тривав Міжнародний форум «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організований Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років до 80-х роковин Голодомору.

    Громадський комітет закликає 23 листопада — у Всенародний день пам’яті — прийти о 14:00 у Києві до ст. м. Арсенальна, звідки розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля  Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції «Запали свічку пам’яті». Також акції пам’яті відбудуться в усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках.

    До складу Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.


  • Увага! З незалежних від організаторів причин виставка про злочини тоталітаризму сьогодні не працюватиме.

    Опубліковано by admin Коментарі

    З незалежних від організаторів причин виставка «Тоталітаризм у Європі: фашизм — нацизм — комунізм», підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління, сьогодні не працюватиме.
    Дякуємо за розуміння.


  • Перший президент України Леонід Кравчук відкрив виставку про злочини тоталітаризму у Європі

    Опубліковано by admin Коментарі

    «Тоталітаризм у Європі: фашизм — нацизм — комунізм»Виставку «Тоталітаризм у Європі: фашизм — нацизм — комунізм», підготовлену Платформою європейської пам’яті та сумління, презентували у Києві напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду ’32—33 років в Україні.

    Експозиція проходить в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32—33 років в Україні.

    «Різними шляхами: через виставки, документи, мистецтво ми доносимо до людей правду про Голодомор. Людина не може бути байдужою до цього», — сказав, відкриваючи виставку, Перший Президент України Леонід Кравчук, голова Громадського комітету «Примирення між народами».

    Виставка «Тоталітаризм у Європі» про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період.

    «Це — Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія — з 1944 року. Для більшості згаданих країн епоха тоталітаризму завершилася у 1989—1991 роках. У виставці представлено історію Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Болгарії та України у той час, коли їм довелося пережити тоталітарний експеримент над собою. Усі з цих країн, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму», — розповіла директор Центру досліджень визвольного руху Аліна Шпак, один із організаторів та співавторів виставки.

    Всесвітньовідомий історик, французький совєтолог Стефан Куртуа відзначив: «Це символічно, що ми представляємо виставку про злочини та жертв ленінізму-сталінізму в колишньому музеї Леніна».

    Виставка «Тоталітаризм у Європі» була підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які за основне завдання мають дослідження тоталітарної епохи у власній країні. Серед них — Інститут національної пам’яті в Польщі, Центр досліджень геноциду та резистансу Литви, Естонський інститут національної пам’яті, Інститут вивчення тоталітарних режимів (Чехія), музей «Дім терору» (Угорщина), Федеральне бюро архівів служби державної безпеки колишньої НДР (Німеччина), Центр досліджень визвольного руху (Україна).

    Із виставкою можна ознайомитися 21—24 листопада 2013 року в Українському домі (вул. Хрещатик, 2).

    Довідка:

    Платформа для європейської пам’яті та сумління об’єднала 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв. У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Від України учасниками платформи є Центр досліджень визвольного руху  та Меджліс кримськотатарського народу.

    Докладніше: www.memoryandconscience.eu


  • Радіо «промінь» проведе радіомарафон до дня пам’яті жертв голодоморів в Україні

    Опубліковано by admin Коментарі

    У суботу, 23 листопада в ефірі радіостанції «Промінь» (Другий канал Українського радіо) відбудеться радіомарафон, присвячений Дню пам’яті жертв Голодоморів в Україні. Про уце повідомляє прес-служба Національної радіокомпанії України  (НРКУ).

    Протягом чотирьох годин, з 12.00 до 16.00 у прямому ефірі Радіо «Промінь» побувають експерти, разом з якими журналісти будуть обговорювати причини, наслідки та розголос у світі жахливої трагедії, що її спричинило комуністичне правління на теренах України. Ключовими для обговорення організатори радіомарафону обрали дві теми: міжнародна реакція на факт Голодомору в Україні як у 30-х роках ХХ століття, так і в наш час, а також єдність Української держави та суспільства у донесенні своєї позиції стосовно Голодомору до світової спільноти.

    До участі у розмові запрошені: професор, доктор історичних наук Валентина Піскун; кандидат історичних наук директор наукового центру НУ «Києво-Могилянська академія» Володимир В’ятрович; доктор юридичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко; кандидат історичних наук, автор монографії «Західна Україна та Голодомор 1932-33рр» Ярослав Папуга; професор Квебекського університету (Канада) Роман Сербин; професор політології НУ «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань; громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посланник України Данило Лубківський; волонтер Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду Олена Подобєд-Франківська. Також передбачається участь низки інших відомих науковців, політиків та громадських діячів.

    Під час радіо марафону в ефірі прозвучать фрагменти спогадів свідків Голодомору, інтерв’ю з учасниками Міжнародного наукового симпозіуму «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: історія і пам’ять», який нині проходить у Києві, буде оприлюднена програма жалобних заходів до Дня Пам’яті у Києві та інших містах.

    Завершиться радіомарафон оголошенням Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16.00.

    Вестимуть радіомарафон журналісти Радіо «Промінь» Ярина Скуратівська та Дмитро Іванов.


  • Скільки саме українців загинуло від голодомору 1932—33 років?

    Опубліковано by admin Коментарі

    IMG_2269

    У Києві 21 листопада розпочав роботу міжнародний науковий симпозіум «Голодомор 1932–1933 років в Україні: історія і пам’ять», який зібрав понад сто науковців з України і більш як 40 держав світу. Дослідники оприлюднили нові дані щодо кількості жертв Голодомору, його причини і наслідки для української нації. 

    Понад чотири мільйони загиблих і мільйони не народжених українців – цими цифрами нині оперують науковці, дослідивши архівні матеріали й проаналізувавши сотні тисяч свідчень. Про це Радіо Свобода розповів професор Юрій Шаповал із Києва.
    «Я би хотів сказати про демографо-статистичний вимір. Це було найбільш дискусійне поле у попередні роки. Одні твердили про жертви Голодомору у 10 мільйонів осіб, інші називали цифру у 7 мільйонів, – каже Шаповал. – Тепер ми істотно просунулись у цьому питанні, і серйозні демографічні дослідження дають цифру у понад 4 мільйони. Це – реальне підтвердження жертв. Чим далі будуть тривати ці дослідження, ця цифра не зменшиться, вона може лише збільшуватись».

    Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко пообіцяв, що влада допоможе науковцям у їхніх дослідженнях, створивши електронний архів Голодомору. За словами урядовця, відповідний законопроект готують у профільному комітеті Верховної Ради.

    «Наявність електронного архіву Голодомору, який міститиме в електронному вигляді наявні паперові, газетні та інші публікації, спростить доступ науковців і громадськості до цих матеріалів і сприятиме вивченню однієї з найбільш трагічних подій в історії України», – зазначив Грищенко.

    Сталін «зламав хребет» нескореній Україні – експерти

    Чимало дискусій і думок  викликало у вчених питання, чому так жорстоко режим Сталіна повівся з українцями. На думку громадського діяча і публіциста Євгена Сверстюка, Сталін і його прибічники намагались переломити хребет нескореній владою рад Україні, її «становому хребту» – селянству.

    Професор Роман Сербин із Канади зазначив, що, окрім винищення українського селянства як ворожого радянській владі класу, Сталін планував заселити спорожнілі села мігрантами з інших куточків СРСР. Не менш важливо для Москви було викорчувати коріння спротиву колективізації, зазначив історик.

    «У документах ЦК КП(б)У ідеться, що голод має навчити селян «розуму» і привести їх до колгоспів. Дозволю собі цитату з виступу одного з комуністичних керманичів України Менделя Хатасевича: «Жестокая борьба ведется между крестьянами и нашей властью. Это борьба на смерть. Понадобился голод, чтобы показать им, кто здесь хозяин», – зазначив історик.

    Українці-праведники

    Але, крім тих, хто заганяв односельчан до колгоспів і забирав у них останню шкоринку хліба, були мільйони тих, хто намагався врятувати від голоду своїх ближніх, нагадав співголова громадського комітету з ушанування жертв Голодомору Іван Васюник.

    «Ми згадуємо ім’я Юлія Тиханського, котрий під час обшуку у будинку священика не дозволив буксирній бригаді забрати останнє збіжжя у родини. Згадуємо безіменного єврея з села Ізраїлівки, котрий врятував українку Олександру Яременко, яка під час війни сама врятувала двох єврейських дітей від нацистського геноциду, – сказав Васюник. – Усі ці люди, як і тисячі інших, є праведниками і моральними авторитетами нашого народу».

    Українці заслуговують на те, щоб люди у різних куточках світу дізнались про Голодомор, оскільки це жахлива, але важлива сторінка української історії. Через це парламент Австралії визнав Голодомор геноцидом українського народу, як свого часу визнав геноцидом єврейського народу Голокост. Про це у виступі говорила депутат парламенту Австралії Марі Фікарра.

    «Ми знаємо, як багато серед українців праведників світу, яких шанують в Ізраїлі, але на пам’ять нащадків заслуговують і ті, хто рятував своїх односельчан від голоду, хто чинив спротив тоталітаризмові», – відзначила Фікарра у розмові з Радіо Свобода.

    Учасники симпозіуму закликали українців і світову спільноту боротися за визнання Голодомору геноцидом українського народу. Цього потребує не лише сучасна Україна – цього потребують мільйони загиблих і ненароджених жертв Голодомору, зазначено у громадській відозві.

    Джерело: Радіо Свобода


  • Для київських студентів проведуть урок пам’яті про голодомор 1932—1933 років

    Опубліковано by admin Коментарі

    Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору для студентів вищих навчальних закладів проведуть «Урок пам’яті». Півсотні студентів прослухають 45-хвилинну лекцію та дізнаються про історію Голодомору, маловідомі архівні документи.

    21 листопада
    14:00
    Національний музей «Меморіал жертв Голодоморів в Україні»
    м. Київ, вул. Лаврська, 3

    Урок пам’яті проводитиме відомий дослідник архівів спецслужб, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олександр Іщук. Захід відбудеться в рамках кампанії, організованої Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

    Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, організовує пам’яті заходи.

    23 листопада — Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом. У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції «Запали свічку пам’яті».

    До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.


  • У Києві протягом двох днів дискутуватимуть про голодомор всесвітньовідомі історики та дослідники

    Опубліковано by admin Коментарі

    Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору в Україні у Києві відбудеться міжнародний науковий симпозіум «Голодомор 1932—1933 років в Україні: історія і пам’ять». Протягом двох днів — 21 та 22 листопада — відомі світові історики та дослідники обговорюватимуть політичні і суспільні виміри Голодомору, історичні джерела та їх інтерпретації, правові аспекти геноциду та інше. Також у рамках симпозіуму презентують нові академічні програми та дослідження Голодомору.
    Відкриття заходу відбудеться 21 листопада о 9:00 у сесійній залі великої конференц-зали Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх). Детальну програму можна переглянути за посиланням.

    Участь у симпозіумі візьмуть: Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера «Чорна книга комунізму» (виданого у 26 країнах), Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції, Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму «Радянська історія», Генадь Побережний із Гарварду (США), Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща), Вольф Москович(Єрусалимський університет, Ізраїль), Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада), Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та ін.
    Симпозіум пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32—33 років в Україні спільно з Українським центром досліджень Голодомору НаУКМА.
    Контактний телефон: +380 63 628-68-69.


  • У суботу 23.11 у києві запалять понад 10 тисяч свічок у пам’ять 80-х роковин голодомору

    Опубліковано by admin Коментарі

    23 листопада 2013 року
    14:00 – 16:30
    початок на м. “Арсенальна”
    Національний меморіал жертв Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

    Цьогорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене 80-х роковинам геноциду, під час якого вбито мільйони наших співвітчизників.

    Усіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, Громадський комітет запрошує зібратися для спільного вшанування пам’яті жертв Голодомору.

    14:00 – від м. “Арсенальна” хода рушить до Національного меморіалу жертв Голодомору.

    15:00 – біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду єпископів УГКЦ, керівник Адміністрації Патріаршої курії. До участі запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість міста.

    16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

    Громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає усіх українців запалити о 16:00 свічку пам’яті на своєму вікні та прийти на жалобні заходи.

    В усіх обласних центрах України на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція “Запали свічку пам’яті”. Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада також і в багатьох країнах світу. Анонс заходів можна переглянути тут.

    Зустрічі в соцмережах у Фейсбук.

    Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, організовує пам’яті заходи. Зокрема 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору “Народ мій є! Народ мій завжди буде!”:

    — 21 листопада о 9:00 — відкриття міжнародного наукового симпозіуму “Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні: історія і пам’ять” (сесійна зала великої конференц-зали Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55);

    — 21 листопада о 19:00 — світова прем’єра опери американського композитора Вірка Балея «Червона земля. Голод» (Національна опера України, вул. Володимирська, 65).

    — 22 листопада об 11:30 — відкриття виставки Платформи європейської пам’яті та сумління “Тоталітаризм у Європі: Фашизм – Нацизм – Комунізм” (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

    23 листопада — Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом. У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції “Засвіти свічку пам’яті”.

    Анонс заходів у регіонах (оновлюється)

    ЧЕРКАСИ

    23 листопада:

    з 12:00 — жителям міста будуть роздавати символічні колоски та листівки з указом «Про три колоски» (Європейська, Театральна і Соборна площі)

    15:00 — покладання квітів до пам’ятного знаку «Жертв Голодомору» (організатори ВО Свобода)

    15:30 — хода до Театральної площі

    16:00 — загальноукраїнська хвилина мовчання, панахида за жертвами Голодомору, викладання з лампадок символічного хреста, виступи політичних та громадських діячів.

    Організатори: ВО «Свобода», Молодий Народний Рух, Батьківщина, ВМГО «Батьківщина молода», ВОЛЯ ХХІ та ін.

    https://www.facebook.com/events/541580685934482/

    ЛЬВІВ

    23 листопада о 15:30 перед пам’ятником Тарасу Шевченку відбудуться пам’ятні заходи з участю представників влади, політичних партій та громадських організацій. О 16:00 Львів приєднається до загальноукраїнської хвилини мовчання та акції «Запали свічку». Також буде проведений молебень за жертвами Голодомору 1932—1933 років

     

    СУМИ

    23 листопада (субота):

    9:00 — літургія та поминальна панахида в Свято-Воскресенському соборі УПЦ КП

    10:00 — мітинг за участі влади, політичних партій та громадських організацій біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Баумана, неподалік автовокзалу)

    15:30 — початок акції «Запали свічку!», вул. Соборна (неподалік пам’ятника Шевченка)

    16:00 — всеукраїнська хвилина мовчання

    16:30 — концерт-реквієм в обласній філармонії

     

    ЛУЦЬК

    15:00 — скорботна хода у від Театрального майдану до Замкової площі

    16:00 — акція «Свіча пам’яті» (Замкова площа)

    Захід організовує Луцька міська рада за участю духовенства та громадськості.

    ДРОГОБИЧ

    11:00 — 15:00 — майдан Ринок, акція з куштування страв часів Голодомору

    16:00 — Меморіал «Тюрма на Стрийській», панахида та віче пам’яті жертв Голодомору

    ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

    О 16:00 розпочнуться поминальні заходи: загальноукраїнська акція «Запали свічку», віче-реквієм на вшанування пам’яті жертв Голодоморів, скорботна хода за маршрутом: Вічевий майдан — вул. Незалежності — вул. Мельника — Меморіальний сквер. По завершенні ходи, у Меморіальному сквері біля Хреста жертвам політичних репресій, відбудеться панахида за жертвами Голодоморів та політичних репресій.

    ПОЛТАВА

    10:30 — панахида біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на території Свято-Покровської церкви УПЦ Київського Патріархату (мікрорайон Сади-2)

    15:00 — перегляд відеохроніки, хвилина мовчання і громадянська панахида біля комплексу «Злато місто»

    16:05 — традиційна скорботна хода до Свято-Успенського собору

    ОДЕСА

    14:00 — покладання колосків і квітів до пам’ятного знаку “Жертвам Голодомору» (Лідерсовський бульвар)

    15:00 — акція «Запали свічку пам’яті», показ фільму «Хлібна гільйотина» на Соборній площі

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, панахида (Соборна площа)

    ЗАПОРІЖЖЯ

    12:00 — панахида біля Кафедрального собору Святої Трійці (вул. Калініна)

    12:00 — скорботна хода від Фестивальної площі до пам’ятного знаку “Жертвам політичних репресій» (вул. Дзерджинського)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» біля знаку «Жертвам Голодомору» (вул. 12 квітня)

    ДНІПРОПЕТРОВСЬК

    10:00 — покладання квітів до меморіалу Жертвам Голодомору» (площа Петровського)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» (Набережна, біля церкви Іоана Хрестителя).

    ХЕРСОН

    15:30 — покладання квітів та молебень біля пам’ятника “Жертвам Голодоморів» (вул. Тираспольська)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку»

    ТЕРНОПІЛЬ

    14:00 — вечір-реквієм з нагоди Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Український Дім)

    14:00 — безкоштовна демонстрація художнього фільму «Голод 33» (Палац Кіно)

    15:30 — всеукраїнська акція «Засвіти свічку» за участю представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників релігійних організацій, представники політичних партій та громадських організацій, учнівської та студентської молоді (Театральний майдан)

    18:00 — день пам’яті «Літературний реквієм Голодомору» (бібліотека №5 для дорослих)

    ЖИТОМИР

    15:00 — хода з вулиці Михайлівської до вулиці Путятинської

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, акція «Запали свічку» (біля пам’ятника Сумуючому Янголу), поминальна панахида

    16.30 — народне віче, на якому виступить духовенство, представники громадських та партійних організацій

    Опісля відбудеться запалення свічок у вигляді напису «ГЕНОЦИД 32—33»

    ХАРКІВ

    9:45 — 10:30 — покладання квітів, горщиків із зерном і калиною, запалення свічок біля Меморіалу жертвам Голодомору в сел. Черкаська Лозова за Кільцевою дорогою. Збір о 9:20 біля станції метро Олексіївська (на зупинці автобусів № 88 та 119 у бік проспекту Перемоги), або о 9:00 Фонд «Ренесанс», вул. Мироносицька 25, для людей похилого віку.

    12:30 — хода від майдану Конституції по вулицях Сумській, Маяковського до Молодіжного парку. Збір на майдані Конституції о 12:00.

    Контакти для медіа:

    Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

    history@cdvr.org.ua

    тел./факс: +380 63 628-68-69