Свiдчення
Голос історії: свідчення очевидців голодомору
Тема голодомору 1932-33 рр. за часів СРСР більше 50 років була забороненою. Тільки з кінця 1980-х правда про голодомор поступово відкривається і стає більш доступною для всіх бажаючих дивитися в очі власній історії.
Науковці вивчають нові архівні фонди, які десятиліттями зберігали страшні таємниці історії голодомору. Архівні документи, фотографії дозволяють перенестися у 30-ті роки і відчути специфіку тієї епохи. Вони проливають світло на причини, механізм і наслідки організації штучного голоду в Україні.
Але, поряд з цим, існує ще одне унікальне джерело інформації про події того часу, яке допомагає осягнути голодомор у всій його різноманітності.
Це – свідчення очевидців.
Оголошення з забороною проводити поховання. Околиця Харкова, 1933 р.
Фото інж. А. Вінербергера
Існує два види свідчень про голод 1932-33 рр. Перший вид інформації - від найстаріших людей, які самі пережили голодомор і пам’ятають усі його жахи. Другий вид інформації – це перекази батьків, родичів, сусідів молодому поколінню, яке народилося після голоду. Саме свідчення очевидців дозволяють отримати унікальні дані, які не знайшли відображення в офіційних документах. Вони роблять історію об’ємною, дозволяють показати голодомор на рівні мікроісторії, історії окремих людей, родин, сіл...
Зараз свідкам голодомору або ж особам, які чули про голодомор від своїх родичів, вже по 70-80 років. З кожним днем таких свідків, які на той час були маленькими дітьми, стає все менше. З кожним днем ми втрачаємо свою живу історію... Найбільш актуальним завданням тепер видається зібрати ці свідчення і зберегти їх для майбутніх поколінь.
Для того, щоб хоч частково зберегти цю живу історію і увічнити пам’ять про жертв голодомору словами їх сучасників, запроваджений цей розділ. Фонд „Україна 3000” звертається до усіх, хто чув від старих людей про голодомор і фіксував їх розповіді, з проханням надсилати таку інформацію для розміщення на цьому сайті.
Розділ побудований по географічному принципу, щоб мешканці кожного регіону України могли побачити, як голодна смерть вирувала на їх землях у 1930-ті роки. Для більш детального відображення свідчень можна скористатися програмою-запитальником, розробленою д-ром іст. наук., проф. кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентиною Кирилівною Борисенко.
Під керівництвом проф. Борисенко вже кілька років проводяться експедиції із збору свідчень очевидців голодомору. Аналіз отриманих даних надає дуже цікаву інформацію, яка дозволяє відкрити нові сторінки трагічного минулого українського народу.
Сподіваємось, відомості очевидців голодомору 1932-33 рр., розміщені в цьому розділі, допоможуть сучасному і майбутнім поколінням українців більш чітко представити масштаби трагедії і підштовхнуть до активної участі у заходах з вшанування пам’яті жертв голодомору, що проходитимуть цього року.
|
