• Для київських студентів проведуть урок пам’яті про голодомор 1932—1933 років

    Опубліковано by admin Коментарі

    Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору для студентів вищих навчальних закладів проведуть «Урок пам’яті». Півсотні студентів прослухають 45-хвилинну лекцію та дізнаються про історію Голодомору, маловідомі архівні документи.

    21 листопада
    14:00
    Національний музей «Меморіал жертв Голодоморів в Україні»
    м. Київ, вул. Лаврська, 3

    Урок пам’яті проводитиме відомий дослідник архівів спецслужб, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олександр Іщук. Захід відбудеться в рамках кампанії, організованої Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

    Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, організовує пам’яті заходи.

    23 листопада — Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом. У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції «Запали свічку пам’яті».

    До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.


  • У Києві протягом двох днів дискутуватимуть про голодомор всесвітньовідомі історики та дослідники

    Опубліковано by admin Коментарі

    Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору в Україні у Києві відбудеться міжнародний науковий симпозіум «Голодомор 1932—1933 років в Україні: історія і пам’ять». Протягом двох днів — 21 та 22 листопада — відомі світові історики та дослідники обговорюватимуть політичні і суспільні виміри Голодомору, історичні джерела та їх інтерпретації, правові аспекти геноциду та інше. Також у рамках симпозіуму презентують нові академічні програми та дослідження Голодомору.
    Відкриття заходу відбудеться 21 листопада о 9:00 у сесійній залі великої конференц-зали Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх). Детальну програму можна переглянути за посиланням.

    Участь у симпозіумі візьмуть: Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера «Чорна книга комунізму» (виданого у 26 країнах), Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції, Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму «Радянська історія», Генадь Побережний із Гарварду (США), Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща), Вольф Москович(Єрусалимський університет, Ізраїль), Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада), Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та ін.
    Симпозіум пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32—33 років в Україні спільно з Українським центром досліджень Голодомору НаУКМА.
    Контактний телефон: +380 63 628-68-69.


  • У суботу 23.11 у києві запалять понад 10 тисяч свічок у пам’ять 80-х роковин голодомору

    Опубліковано by admin Коментарі

    23 листопада 2013 року
    14:00 – 16:30
    початок на м. “Арсенальна”
    Національний меморіал жертв Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

    Цьогорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене 80-х роковинам геноциду, під час якого вбито мільйони наших співвітчизників.

    Усіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, Громадський комітет запрошує зібратися для спільного вшанування пам’яті жертв Голодомору.

    14:00 – від м. “Арсенальна” хода рушить до Національного меморіалу жертв Голодомору.

    15:00 – біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду єпископів УГКЦ, керівник Адміністрації Патріаршої курії. До участі запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість міста.

    16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

    Громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає усіх українців запалити о 16:00 свічку пам’яті на своєму вікні та прийти на жалобні заходи.

    В усіх обласних центрах України на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція “Запали свічку пам’яті”. Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада також і в багатьох країнах світу. Анонс заходів можна переглянути тут.

    Зустрічі в соцмережах у Фейсбук.

    Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, організовує пам’яті заходи. Зокрема 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору “Народ мій є! Народ мій завжди буде!”:

    — 21 листопада о 9:00 — відкриття міжнародного наукового симпозіуму “Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні: історія і пам’ять” (сесійна зала великої конференц-зали Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55);

    — 21 листопада о 19:00 — світова прем’єра опери американського композитора Вірка Балея «Червона земля. Голод» (Національна опера України, вул. Володимирська, 65).

    — 22 листопада об 11:30 — відкриття виставки Платформи європейської пам’яті та сумління “Тоталітаризм у Європі: Фашизм – Нацизм – Комунізм” (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

    23 листопада — Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом. У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції “Засвіти свічку пам’яті”.

    Анонс заходів у регіонах (оновлюється)

    ЧЕРКАСИ

    23 листопада:

    з 12:00 — жителям міста будуть роздавати символічні колоски та листівки з указом «Про три колоски» (Європейська, Театральна і Соборна площі)

    15:00 — покладання квітів до пам’ятного знаку «Жертв Голодомору» (організатори ВО Свобода)

    15:30 — хода до Театральної площі

    16:00 — загальноукраїнська хвилина мовчання, панахида за жертвами Голодомору, викладання з лампадок символічного хреста, виступи політичних та громадських діячів.

    Організатори: ВО «Свобода», Молодий Народний Рух, Батьківщина, ВМГО «Батьківщина молода», ВОЛЯ ХХІ та ін.

    https://www.facebook.com/events/541580685934482/

    ЛЬВІВ

    23 листопада о 15:30 перед пам’ятником Тарасу Шевченку відбудуться пам’ятні заходи з участю представників влади, політичних партій та громадських організацій. О 16:00 Львів приєднається до загальноукраїнської хвилини мовчання та акції «Запали свічку». Також буде проведений молебень за жертвами Голодомору 1932—1933 років

     

    СУМИ

    23 листопада (субота):

    9:00 — літургія та поминальна панахида в Свято-Воскресенському соборі УПЦ КП

    10:00 — мітинг за участі влади, політичних партій та громадських організацій біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Баумана, неподалік автовокзалу)

    15:30 — початок акції «Запали свічку!», вул. Соборна (неподалік пам’ятника Шевченка)

    16:00 — всеукраїнська хвилина мовчання

    16:30 — концерт-реквієм в обласній філармонії

     

    ЛУЦЬК

    15:00 — скорботна хода у від Театрального майдану до Замкової площі

    16:00 — акція «Свіча пам’яті» (Замкова площа)

    Захід організовує Луцька міська рада за участю духовенства та громадськості.

    ДРОГОБИЧ

    11:00 — 15:00 — майдан Ринок, акція з куштування страв часів Голодомору

    16:00 — Меморіал «Тюрма на Стрийській», панахида та віче пам’яті жертв Голодомору

    ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

    О 16:00 розпочнуться поминальні заходи: загальноукраїнська акція «Запали свічку», віче-реквієм на вшанування пам’яті жертв Голодоморів, скорботна хода за маршрутом: Вічевий майдан — вул. Незалежності — вул. Мельника — Меморіальний сквер. По завершенні ходи, у Меморіальному сквері біля Хреста жертвам політичних репресій, відбудеться панахида за жертвами Голодоморів та політичних репресій.

    ПОЛТАВА

    10:30 — панахида біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на території Свято-Покровської церкви УПЦ Київського Патріархату (мікрорайон Сади-2)

    15:00 — перегляд відеохроніки, хвилина мовчання і громадянська панахида біля комплексу «Злато місто»

    16:05 — традиційна скорботна хода до Свято-Успенського собору

    ОДЕСА

    14:00 — покладання колосків і квітів до пам’ятного знаку “Жертвам Голодомору» (Лідерсовський бульвар)

    15:00 — акція «Запали свічку пам’яті», показ фільму «Хлібна гільйотина» на Соборній площі

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, панахида (Соборна площа)

    ЗАПОРІЖЖЯ

    12:00 — панахида біля Кафедрального собору Святої Трійці (вул. Калініна)

    12:00 — скорботна хода від Фестивальної площі до пам’ятного знаку “Жертвам політичних репресій» (вул. Дзерджинського)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» біля знаку «Жертвам Голодомору» (вул. 12 квітня)

    ДНІПРОПЕТРОВСЬК

    10:00 — покладання квітів до меморіалу Жертвам Голодомору» (площа Петровського)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» (Набережна, біля церкви Іоана Хрестителя).

    ХЕРСОН

    15:30 — покладання квітів та молебень біля пам’ятника “Жертвам Голодоморів» (вул. Тираспольська)

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку»

    ТЕРНОПІЛЬ

    14:00 — вечір-реквієм з нагоди Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Український Дім)

    14:00 — безкоштовна демонстрація художнього фільму «Голод 33» (Палац Кіно)

    15:30 — всеукраїнська акція «Засвіти свічку» за участю представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників релігійних організацій, представники політичних партій та громадських організацій, учнівської та студентської молоді (Театральний майдан)

    18:00 — день пам’яті «Літературний реквієм Голодомору» (бібліотека №5 для дорослих)

    ЖИТОМИР

    15:00 — хода з вулиці Михайлівської до вулиці Путятинської

    16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, акція «Запали свічку» (біля пам’ятника Сумуючому Янголу), поминальна панахида

    16.30 — народне віче, на якому виступить духовенство, представники громадських та партійних організацій

    Опісля відбудеться запалення свічок у вигляді напису «ГЕНОЦИД 32—33»

    ХАРКІВ

    9:45 — 10:30 — покладання квітів, горщиків із зерном і калиною, запалення свічок біля Меморіалу жертвам Голодомору в сел. Черкаська Лозова за Кільцевою дорогою. Збір о 9:20 біля станції метро Олексіївська (на зупинці автобусів № 88 та 119 у бік проспекту Перемоги), або о 9:00 Фонд «Ренесанс», вул. Мироносицька 25, для людей похилого віку.

    12:30 — хода від майдану Конституції по вулицях Сумській, Маяковського до Молодіжного парку. Збір на майдані Конституції о 12:00.

    Контакти для медіа:

    Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

    history@cdvr.org.ua

    тел./факс: +380 63 628-68-69


  • Світова прем’єра опери «Червона земля. Голод»

    Опубліковано by admin Коментарі

    Світова прем’єра опери В.Балея «Червона земля. Голод» присвячується пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії.

    Вірко Балей (нар. 1938) – американський композитор українського походження, диригент і піаніст, професор консерваторії університету штату Невада. Засновник та керівник впродовж багатьох років Симфонічного оркестру Лас-Веґаса, а також очолював інші оркестри в тому числі і оперний театр у цьому місті. Лауреат низки престижних американських нагород: Премії Ґремі та Премії Американської академії мистецтв і літератури. Підтримує творчі зв’язки із провідними українськими митцями починаючи з радянської доби. Великий внесок Вірка Балея у поширенні української музики в США: організував і здійснив десятки музичних прем’єр творів українських композиторів, заснував видавництво компакт-дисків TNC, значну частину каталогу якого складає українська музика. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка за значний внесок у розвиток української музики і її розповсюдження у світі.

    Лібрето опери написав поет Богдан Бойчук, один з фундаторів легендарної Нью-Йоркської групи – об’єднання україномовних поетів у США. Останніми роками мешкає та працює  у Києві.

    Драматургічну основу лібрето, за Богданом Бойчуком, складають реалії України під час Голодомору 1932 – 1933 років, діалоги між символічними фігурами: Жінкою з немовлям та озлобленим Чоловіком, що творять беккетівську атмосферу з експресіоністичними рисами. Якщо постать Жінки – це втілення високих моральних цінностей, то Чоловік спочатку вражає цинізмом, зневірою у будь-які людські чесноти, але поступово його образ стає більш багатогранним, і в кінці він намагається врятувати життя дитини ціною власного життя.

    «Це люди контрастних ідеологій і темпераменту, що випадково зустрічаються, і разом переживають трагічно-екстремальну ситуацію. Через їхній внутрішній світ, — підкреслює Вірко Балей, — розкривається жахіття Голодомору».

    У головній ролі Чоловіка (драматичний тенор) зірка світового рівня — американський оперний співак Джон Дайкерс, який разом з іншими солістами із США бере участь у музичному проекті. Опера виконуватиметься англійською мовою (з субтитрами українською). У світовій прем’єрі опери Вірка Балея «Червона земля. Голод» також братимуть участь камерний хор «Київ» (художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Микола Гобдич), Національний ансамбль солістів «Київська камерата» (художній керівник та головний диригент – народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Валерій Матюхін), головний режисер-постановник – народний артист України Василь Вовкун.

    Вхід на оперу буде за запрошеннями (із вказаним місцем). Для отримання запрошення просимо Вас написати на електронну скриньку pamiatholodomor33@gmail.com. В повідомленні просимо вказати кількість запрошень, П.І.Б. людей, які будуть з Вами, контактний телефон та адресу, за якою Вам буде зручно отримати запрошення. Також запрошення Ви зможете отримати за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 17а. Телефон для довідок: 067 467 42 27.

    Акредитація для ЗМІ за тел.: 063 628 68 69.


  • Міжнародний науковий симпозіум “Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: Історія і Пам’ять”

    Опубліковано by admin Коментарі

    Участь у симпозіумі візьмуть зокрема: Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера “Чорна книга комунізму” (виданого у 26 країнах), Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції, Єдвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму “Радянська історія”,  Генадь Побережний з Гарварду (США), Агнешка Матусяк з Вроцлавського університету (Польща), Вольф Москович (Єрусалимський університет (Ізраїль), Оля Андрієвська (Трентський університет, Канада), Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та ін.

    ПРОГРАМА

    ГОЛОДОМОР 1932—1933 рр. В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І ПАМ’ЯТЬ

    Міжнародний науковий симпозіум з нагоди 80-х роковин 

     21 листопада, четвер

    Сесійна зала Великої конференц-зали Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55 (3-й поверх)

    8:30 – 9:00 Реєстрація учасників
    9:00 – 9:30 Відкриття Міжнародного наукового симпозіуму
    9:30 – 11:30 Перша сесія.
    ПОЛІТИЧНІ, СУСПІЛЬНІ ВИМІРИ
    Модерує Євген Сверстюк(Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, Україна)Стефан Куртуа (Національний центр наукових досліджень Католицького університету вищої освіти, Франція)Іван Дзюба (Президія Національної академії наук України, Україна)Мирослав Попович(Інститут філософії ім. Сковороди Національної академії наук України)Роман Сербин (Квебекський університет, Канада)Вільна дискусія
    11:30 – 11:45 Перерва на каву
    11:45 – 13:45 Друга сесія.
    ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
    Модерує Юрій Шаповал (Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Україна)Ліса Мельничук-Морган (Західноавстралійський морський музей, Австралія)Станіслав Кульчицький (Інститут історії України Національної академії наук України)Руслан Пиріг (Інститут історії України Національної академії наук України)Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада)Вільна дискусія
    13:45 – 14:15 Перерва на каву
    14.15 – 16:30 Третя сесія.
    ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ АКАДЕМІЧНИХ ЦЕНТРІВ/ПРОГРАМ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ
    Модерує Агнешка Матусяк(Вроцлавський університет, Польща)Сергій Плохій, Генадь Побережний. «Атлас Голодомору» (Український науковий інститут Гарвардського університету, США)Людмила Гриневич, Владислав Гриневич. Український центр досліджень Голодомору (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)Андрій Макух, Валентина Курилів. Науково-освітній центр вивчення Голодомору (Канадський інститут українських студій, Альбертський університет, Канада) Ігор Щупак (Всеукраїнський центр дослідження Голокосту «Ткума», Україна)Андрій Когут «Електронний архів avr.org.ua”: нові документальні колекції про Голодомор 1932-1933 рр.» (Центр досліджень визвольного руху, Україна)

    Вільна дискусія

    16.30 – 17:00 Особлива подія: відзначення дослідників Голодомору
    Олександри Веселової (Інститут історії України Національної академії наук України, Асоціація дослідників голодоморів в Україні) і
    отця Юрія Мицика (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)
    17:00 – 18:30 Вечеря для учасників симпозіуму.
    19:00 Прем’єра опери Вірка Балея «Червона земля. Голод».
    Національна опери України (вул. Володимирська, 65)

     

    22 листопада, п’ятниця

    Український дім, вул. Хрещатик, 2

     

    8:30 – 9:15 Реєстрація учасників
    (центральна зала) 
    9:15 – 11:15 Четверта сесія.
    ДИСКУСІЇ ІСТОРИКІВ
    (центральна зала)Модерує Стефан Величенко (Торонтський університет, Канада)Ніколя Верт (Національний центр наукових досліджень, Франція)Василь Марочко (Інститут історії України Національної академії наук України)Едвінз Шноре (Латвійський університет, Латвія)Олеся Стасюк (Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, Україна)Вільна дискусія
    11:15 – 11:30 Перерва на каву
    11:30 – 12:30 Меморіал пам’яті
    (центральна зала)Презентація міжнародної виставки Платформи європейської пам’яті та сумління «Тоталітаризм у Європі: фашизм — нацизм — комунізм», міжнародної науково-документальної виставки «Страчені голодом: геноцид українців», колекції Моргана Вільямса.
    12:30 – 14:30 П’ята сесія.
    ГЕНОЦИД: ПРАВОВІ АСПЕКТИ
    (мала зала)Модерує Мирослава Антонович (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)Володимир Василенко(Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)Богдан Футей (суддя Федерального суду, США)Андрій Козицький (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна)Вільна дискусія
    14:30 – 15:00 Перерва на каву
    15:00 – 17:00 Шоста сесія.
    ПАМ’ЯТЬ І КУЛЬТУРИ ПАМ’ЯТІ
    (мала зала)Модерує Олексій Гарань (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)Володимир В’ятрович (Центр досліджень визвольного руху, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна)Агнешка Матусяк (Вроцлавський університет, Польща)Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль)Сергій Шпагін (Південний федеральний університет, Росія)Вільна дискусія

    Для всіх зацікавлених буде пряма інтернет-трансляція.

    Контакт для ЗМІ: history@cdvr.org.ua 0636286869

    Для додаткових запитань: Олеся Стасюк olesia.stasiuk@gmail.com 0672659023


  • Голодомор на Україні. Історична довідка

    Опубліковано by admin Коментарі

    Голодомор — масовий голод, що охопив великі території і привів до значних людських жертв на території Української РСР в першій половині 1933 роки на тлі голоду в СРСР в 1932-1933 роках. Політичні опоненти більшовиків називали організацію голоду на Україні в цей період їх найстрашнішим злочином.

    Економічно не обгрунтована примусова колективізація в СРСР в 1929-1930 роках привела до різкого занепаду сільськогосподарського виробництва, у тому числі і хліби. Проте план хлібозаготівель був збільшений. У 1930 році з України вивезли 7,7 млн тонн зерна, яке головним тоді як урожай зерна знизився до 5 млн тонн.

    У 1931 році в п’яти регіонах СРСР — в Західному Сибіру, Казахстані, на Уралі, на Середній і Нижній Волзі — внаслідок посухи був неврожай, що значно скоротило хлібні ресурси країни. Некомпетентна політика в сільському господарстві і екстенсивний експорт зерна урожаю 1931 року зробили ситуацію критичною. У 1932 році послідував ще більший спад виробництва продуктів харчування, і передусім за рахунок основних хлібовироблювальних районів СРСР — зернових районів УРСР і Кубані. На початок осені 1932 роки країна стала зазнавати труднощі із забезпеченням міського населення продовольством. На початок весни 1933 роки в цілому по країні ситуація з продовольством була важкою — перебої з продовольством були навіть в Москві і Ленінграді і у ряді військових округів РККА. Голодували Західний Сибір, Урал, Середня і Нижня Волга, ЦЧО. Але ситуація на Україні, Північному Кавказі і Казахстані була украй гострою.

    На початку 1930-х років з українського села у боржників по хлібозаготівлі в порядку «натуральних штрафів» вилучали продукти харчування. А оскільки ще перед колективізацією почався масовий забій худоби, у результаті план по м’ясу був виконаний лише на 10-12%%. М’ясо вивозилося у великі індустріальні центри, а в селі його не було.

    Позбавлені продовольства, селянські сім’ї не могли дожити до нового урожаю. На початку 1932 року голод поширився по усій Україні і Кубані. Керівники Компартії України неодноразово зверталися до Сталіна з проханням скоротити спущений план по хлібу. Проте ніяких поступок зроблено не було.

    Викачування зерна з голодної республіки вимагало залізної дисципліни, повної покори. У серпні 1932 року була введена страта за розкрадання колгоспної власності (Закон про «п’ять колосків»). По країні до початку 1933 роки за неповні п’ять місяців за цим законом було засуджено 54 645 чоловік, з них 2110 — до вищої міри покарання. Для вибивання залишків хліба з міст в села направили 112 тисячі членів У «чорному списку» опинилося 86 районів республіки.

    27 листопада 1932 року Сталін на спільному засіданні Політбюро і ЦВК пояснив труднощі із заготівлями хліба «проникненням в колгоспи і радгоспи антирадянських елементів, які організували саботаж і зриви». Газета » Правда» від 4 і 8 грудня 1932 року призвала до рішучої боротьби з кулаками, особливо на Україні. 24 січня 1933 року союзний ЦК звинуватив Компартію України в провалі збору зерна, в притуплюванні більшовицької пильності і направив на Україну секретаря ЦК Павла Постышева. Зі своїх постів було зміщено 237 секретарів райкомів, 249 голів райвиконкомів, понад половину голів колгоспів.

    Масові масштаби смерть від голоду прийняла на початку березня 1933 року. ОГПУ вело облік померлих тільки до 15 квітня 1933 року. По цих зведеннях кількість жертв за чотири з половиною місяці склала 2 млн 420 тисяч 100 чоловік. Випадків людоїдства — 2500.

    За даними вітчизняних істориків, число жертв в Україні визначене в 7 млн У 2003 році французькі демографи дійшли висновку, що в 1932-1933 роках Україна не долічилася 4,6 млн чоловік.

    За оцінками російських учених, 2 млн чоловік загинули в Казахстані і Киргизії і 2-2,5 млн — в РРФСР. При цьому дані Загсів свідчать, що і на Україні, і в інших республіках СРСР люди гинули незалежно від їх національності.

    У лютому 1933 року, коли голод на Україні і Північному Кавказі прийняв велетенські масштаби, а колгоспні засіки перед посівною кампанією виявилися порожніми, був прийнятий указ ЦВК і СНК «Про допомогу в сівбі колгоспам України і Північного Кавказу», згідно з яким цим регіонам виділялася насінна позика. Голод вдалося ліквідувати тільки до початку 1934 роки.
    Серед як істориків, так і політиків не досягнуто загальної думки відносно причин, що спричинили Голодомор. Існує точка зору, згідно якої масова загибель населення України від голоду була багато в чому викликана свідомими і цілеспрямованими діями радянського керівництва. Одночасно висловлюється альтернативна думка, що ці події були непередбаченим наслідком проведення радикальних економічних реформ у кінці 20-х — початку 30-х років ХХ століття в СРСР.
    ООН визнала голод 1932-1933 років трагедією України і інших республік колишнього СРСР. На 58-ій сесії Генассамблеи ООН (2003) більшість країн-учасниць СНД у якому виразили співчуття мільйонам росіян, українців, казахів і представників інших народів, що стали жертвами голоду в СРСР. Події 1930-х років названі в заяві » трагедією», а не » геноцидом».
    Згідно з указом президента Леоніда Кучми від 1998 року в останню суботу листопада на Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. C 2000 року ця дата стала відзначатися як День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій.

    У листопаді 2006 року президент України Віктор Ющенко підписав ухвалений Верховною Радою закон «Про голодомор 1932-1933 років на Україні». Законом голодомор визнається геноцидом українського народу. Публічне заперечення голодомору, згідно із законом, вважається «наругою над пам’яттю мільйонів жертв голодомору, приниженням гідності українського народу і є протиправним».
    Така позиція України викликає категоричну незгоду Росії.
    14 листопада 2008 року прес-служба Кремля оприлюднила послання Президента Росії Дмитра Медведєвої українському що вона спрямована на відокремлення народів, і призвав Україну почати роботу по формуванню спільних підходів.
    22 травня 2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом здійснення на Україні геноциду в 1932-1933 роках. Винним в геноциді Київ називає більшовицький режим.